допустимий

допустимий
-а, -е.
Якого можна допустити, дозволити; можливий, дозволений.
••

Допусти́ма межа́ колива́нь цін — межі зміни біржових цін, що їх встановлюють для обмеження їх коливань та попередження біржових крахів.

Допусти́мі ви́трати ек. — витрати виконавця, зроблені у межах умов контракту та правових норм, які має відшкодувати замовник.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "допустимий" в других словарях:

  • допустимий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • допустимий розв’язок у задачах вибору — елемент, який за своїми властивостями може бути прийнятим за розв’язок задачі, якщо не брати до уваги будь які умови, наприклад вимоги до якості за умови оптимізації; елемент допустимої множини …   Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"

  • дозволений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до дозволити 1). || дозво/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Якого можна дозволити, допустити; допустимий. •• Дозво/лений акти/в фін. у податковій практиці ряду країн – актив, що розглядається як… …   Український тлумачний словник

  • дозволенний — а, е. Якого можна дозволити, допустити; допустимий. Дозволенна річ …   Український тлумачний словник

  • допустимість — мості, ж. Абстр. ім. до допустимий …   Український тлумачний словник

  • допустимо — Присл. до допустимий …   Український тлумачний словник

  • допущенний — а, е. Допустимий, прийнятний …   Український тлумачний словник

  • можливий — а, е. 1) Якого можна здійснити, виконати. || у знач. ім. можли/ве, вого, с. Те, що може здійснитися. 2) Допустимий, дозволений. 3) Який може відбутися …   Український тлумачний словник

  • нижній — я, є. 1) Який міститься внизу, нижче інших подібних предметів; прот. верхній. || Який подається низом. Нижні м ячі. •• Ни/жнє чуття/ мисл. властивість гончака або лягавого собаки виявляти дичину по її слідах, а не по запаху. Ни/жній чин заст.… …   Український тлумачний словник

  • норматив — у, ч., спец. 1) Показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що небудь. •• Гігієні/чний нормати/в кількісний показник, який характеризує оптимальний чи допустимий рівень фізичних, хімічних, біологічних… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»